Вірші про професії

Продавець


Дуже рано я встаю.
Все, що бачу, продаю.
Капці татові – за сто, 
Мамині – за двісті…

А моє старе авто
Хай іще поїздить!
Торбу гривень наторгую – 
Сама в себе все купую.




Будівельник


Будівельник тато в мене
Він працює цілоденно.
Він кладе міцні цеглини, 
Щоб тримались добре стіни.

Я також, як мій татусь, 
Будівельником назвусь.
А як вивчу весь Буквар, 
Дім збудую аж до хмар!




Муляр


Муляр плечима торкнувся хмаринки! 
Дім нам будує — не згає й хвилинки. 
Рівно виводить він стіни в будові. 
В нього підручний напоготові — 
Кран величезний! Сьогодні ще зрання 
Цеглу доставив на риштування.
Кран беручкий, працювать не ліниться. 
В муляра швидко робота скінчиться:
Ось домурує останню цеглинку 
І заховається геть за хмаринку!







Садівник


До роботи ще не звик.
Але взяв стару лопату
І почав город копати.

Потім вишню посадив
І водичкою полив.
Хай приймається, росте!
Хай весною зацвіте!






Вчителька


Вона така хороша, 
Що не сказать словами
Як сонечко у дощик, 
Як наша друга мама.
Говорить: «Любі діти, 
Вам треба букви знати, 
Щоб всі книжки на світі
Змогли ви прочитати».
Навчаюся відмінно, 
Бо вчителька хороша, 
І знаю – неодмінно
На неї стану схожа.


Вихователька


З ясним поглядом очей,
Лагідної вдачі
Входить вранці до дітей
У садок дитячий
Наша вихователька, 
Люба вихователька!

В сарафані новім,
Кофточка строката,
Так привітно скаже всім: 
— Здрастуйте, малята!
Наша вихователька, 
Люба вихователька.

Усміхнеться нам вона,
Дорога та мила,—
І здається: вже весна
У садок влетіла!




Музикант


Так він грає, 
Аж злітає
В небеса душа твоя.
Звуки дивні
І чарівні
Скрипка ніжно вимовля.
Він на сцені
У натхненні, 
Мов натягнута струна.
Він – не з нами, 
З небесами, 
А в душі бринить весна.




Актор


Він такий же, як і ми, 
Непомітний між людьми.
А в театрі грає ролі:
Нині – вчителя у школі, 
Завтра буде інша роль, 
То бідняк він, то король.
Про чуже життя розкаже
І зі сцени нам покаже, 
Як по правді треба жити
І біди не наробити.




Бізнесмен


Гроші витрачає вміло:
Він вкладає їх у діло.
Має булочну й пекарню, 
Чи салон і перукарню, 
Свиноферму, звідки м'ясо
Відправляє в цех ковбасний.
Чи скуповує товари
І розвозить по базару.
Лік грошам він добре знає, 
Їх на вітер не пускає.




Льотчик


Щоб мені злетіти в небо, 
Довго вчитися не треба.
Щоб до простору звикати, 
Я почав з стільця стрибати.

Наче крила, руки – вбік…
Чом не льотчик-штурмовик?
За спиною вітер свище.
От би стільчик трохи вищий!






Перукар


Я на стільчику сиджу, 
Що побачу, те й стрижу:
Ляльці – чубчик, киці – хвіст, 
Бо до цього маю хист.

Мама весело сміється, 
Але стригтись не дається.
А із татка я сміюсь:
Бо коротший один вус!





Лікар


Заболіло в мене горло, 
І приходив лікар вчора.
Подивився і сказав:
– Ти без шарфика гуляв!

Ну, і як це він вгадав, 
Що без шарфа я гуляв?
Мабуть, треба вчитись добре, 
Щоби вгадувать хвороби?




Мебляр


Дошку взяв мебляр дубову
І  покраяв на столі: 
Шафу робить він книжкову, 
Придивляйтеся, малі.

Ось дверцята і полиця, 
Шафин бік, а це ось — дно. 
Треба дереву сушиться, 
А як висохне воно,

Дошку, висохлу до блиску, 
Лакувать мебляр почне. 
Вже й кінець роботі близько: 
Ще година-дві мине —

І  на ваймі' свіжа, нова 
Шафа виросте дубова: 
Добрий сховок для книжок — 
Гарних віршів і казок!

'Вайма — верстат, на  якому  збирають  меблі.



Двірник


Про двірника розкажу вам, малята: 
Є в нього, друзі, мітла і лопата. 
Ми на світанку спимо, а двірник 
Ще до зорі прокидатися звик.

Першим стрічає він сонце у місті. 
Двір наш і вулиця — глянь,  які чисті! 
Будеш на вулиці, біля будинку — 
Знаю:  не кинеш ти навіть смітинку!






Бібліотекар


Не «Крамниця», не «Аптека», 
А сама «Бібліотека»
Є на вулиці у нас!
І відкрита повсякчас.

Кожен з нас там має право
Взяти книжечку цікаву.
Не «торговець», не «аптекар», 
Буду я – «бібліотекар»!





Кухар


Хто на кухні хазяйнує?
Хто каструлями керує
І з ножем працює вправно?
Хто смачні готує страви, 
Пиріжки пече рум’яні, 
Варить борщ смачний, духмяний, 
Не відтягнеш і за вуха?
Хто цей майстер? Звісно, кухар.





Швачка


Хто одежу шиє всім, 
І дорослим, і малим, 
Дружить з голкою й тканиною, 
Строчить швейною машиною?
Хто на спеку й день холодний
Робить людям одяг модний?
Нескладна оця задачка – 
Бо майстриню звати швачка.




Кравець


Є правило кравецьке просте: 
Сім раз відмір, а раз відріж! 
І, щоб костюм пошить по зросту, 
Потрібно мірку знять раніш...

Твій одяг вийде мов картинка: 
Все по тобі — рукав і спинка. 
Тож на примірці — так годиться — 
Стій рівно і не смій крутиться!





Фермер


От в кого тяжка робота, 
Аж чоло блищить від поту!
Рано-вранці він встає, 
Поле огляда своє.
Там вирує, колоситься
Золота густа пшениця.
Є садок, город і ферма.
І працює він уперто.
Має трактори сучасні
І комбайни першокласні.
На землі господарює
І з тобою нас годує.




Хлібороби


Честь і слава хліборобам, 
Що живуть в моїм селі! 
Хлібороби хліб нам роблять, 
Знайте й ви про це, малі.

В пору літню, в час осінній, 
Навесні — в гарячий час 
Косять, жнуть вони і сіють, 
Лан оруть — у котрий раз!

Хлібороб в колгоспнім полі 
Нам вирощує врожай. 
Пшениці шумлять на волі, 
Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю, 
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклониться 
Хліборобові за те!




Шахтарі


Йдуть до лави шахтарі, 
З касок світять ліхтарі.
До вугілля йдуть навстріч, 
Проганяють з лави ніч.

Рівномірно, без упину
Стукотять, гудуть машини.
Антрациту щедру лаву
Розробляють тут на славу.




Гончар


Візьме майстер мокру глину, 
Розімне руками – 
І баранчик круторогий
Стане перед вами.

Ви не бійтесь, любі діти, 
Баранчик не б’ється.
Підкажіть мені, будь ласка, 
Як цей майстер зветься?




Водій електрички


Біля керма сидить водій.
Сюди заходити не смій! 
В його кабіні — автомати, 
Тобі не можна їх чіпати.

Це хто у місто їде зранку? 
На невеличкім полустанку 
Спішить в вагон трудящий люд. 
Робітників найбільше тут.

Нехай хурделиця чи мжичка — 
Летить, мов птиця, електричка. 
Вона із рейок не зійде — 
Водій в путі не підведе!




Мій тато – токар


Мій тато – токар, 
Він точить деталі
Сталевим різцем
Із різних металів.

Працює мій тато
Кожної зміни.
З деталей маленьких
Роблять машини.


4 коментарі:

  1. Оце справжнi вiршi.Дякую.Такi потрiбнi для дiтей.Пишiть ще про iнжерне мислення для дiтей.

    ВідповістиВидалити
  2. Щиро вдячна за такі змістовні віршики. Зараз працюю на 1 класі НУШ і ваші віршики дуже вдала знахідка . Щараз якраз у нас темаичний тиждень світ професій і використаю вашу творчість

    ВідповістиВидалити
  3. Доброго дня! А є вірш про журналіста.
    Дякую.

    ВідповістиВидалити